Політично значущими особами (далі – ПЗО/PEP – Politically Exposed Person) вважають осіб, що займають важливі державні посади. Це – президенти держав, прем’єр-міністри, міністри та їхні заступники, депутати, політичні діячі вищих рангів, високопосадовці судової системи, а також їхні родичі, бізнес-партнери, тощо.
Відповідний статус застосовується переважно у фінансовій системі, сфері публічних закупівель, внутрішнього комплаєнсу, тощо. Саме визначення статусу PEP зʼявилося в ході розвитку AML/CFT (протидія відмиванню коштів та фінансуванню тероризму) заходів, встановивши, що до таких осіб повинна встановлюватися посилена перевірка на встановлення походження коштів через їхню вразливість до фінансових правопорушень.
Політично значущі особи можуть бути категоризовані за такими критеріями:
– іноземні публічні діячі;
– національні публічні діячі;
– публічні діячі міжнародних організацій;
– родичі або повʼязані особи державних діячів;
➢Підстави виникнення категорії PEP
Так склалося історично, що наявність у особи повноважень керувати державою, мати доступ до розпорядження державним/місцевим бюджетом, впливати на рішення органів державної влади так чи інакше може спокушати особу до отримання неправомірної вигоди чи до іншого способу заволодіння грошима нелегальним шляхом, використовуючи свої повноваження.
Установи, що надають послуги шляхом платіжних послуг (і не тільки), можуть бути використані у вигляді інструменту приховування таких діянь, через що була введена така категорія осіб як PEP та регуляції щодо їх особливого статусу.
Чи кожен державний службовець підпадає під статус ПЕП?
Загалом – ні.
Конкретне визначення залежить від законодавства самої держави.
До прикладу, в Україні статус PEP визначається від рівня державного посадовця, де під цю категорію підпадають лише посадовці категорії “А”.
В UK це особа, яка: «…повірена виконанням важливих державних функцій державою, іншою, ніж Сполучене Королівство, інституцією Співтовариства або міжнародною організацією».
Тобто в Світі наявне усталене розуміння того, що PEPом може бути лише особа, в якої дійсно була можливість використовувати свої повноваження для незаконного збагачення, відмивання коштів, покривання злочинної діяльності і немає сенсу ретельно перевіряти умовного Миколу Парасюка, котрий працює у відділі перевірки податкових декларацій ФОПів Луганської області за мінімальну зарплату.
PEP vs банківська система.
Враховуючи той факт, що банки є субʼєктами первинного фінансового моніторингу, мають величезну клієнтську базу та підпадають під більш серйозну перевірку з боку регуляторів, відповідно і їхнє ставлення до РЕРів є таким, що може викликати багато проблем для самої особи, за якою закріплюється статус PEP..
➢EDD
Якщо ви є PEP, то будете підлягати так званій посиленій належній перевірці клієнта (EDD – enhanced due dilligence) – в такому випадку банк зобовʼязаний:
– детально перевіряти джерело вашого доходу;
– запрошувати та отримувати від вас підтверджуючі документи стосовно ваших активів;
– аналізувати рух коштів по вашому рахунку;
– перевіряти відповідність обсягу коштів на рахунку до заявленого розміру ваших статків;
– переглядати наявність звʼязків, що можуть вказувати на збереження вашого впливу як PEP навіть після складання повноважень.
*Перелік не є вичерпним та може відрізнятися в залежності від внутрішніх політик банку.
➢Дерискінг
В ідеальному світі банки або ж інші надавачі платіжних послуг мають провести відповідну перевірку задля власної безпеки, уникнувши ризиків, аби в результаті ставитися до вас, як до звичайного клієнта, надаючи весь спектр послуг. Однак світ у нас не ідеальний, а банки й поготів.
Проведення EDD є комплексом заходів, які вимагають ресурсу, що до того ж і не надасть гарантій мінімізації ризиків, через що банки просто аби не морочити собі голову проводять так званий дерискінг – припинення або обмеження ділових відносин фінансової установи з певною категорією клієнтів( у нашому випадку – PEP) для уникнення ризиків, а не ефективного управління ними через ризико-орієнтований підхід.
Регулятори активно (або не дуже) борються із цим явищем, однак не є відомо, коли фінансовий ринок нарешті припинить цю фінансову дискримінацію та почне сприймати РЕРів за звичайних людей, в яких просто-напросто є ризик тримання офшорних компаній з мільярдами на рахунках, отриманих через хабарі 🙁
PEP-перевірки поза банками
Не лише банки підлягають регулюванню з боку фінансового моніторингу, ви можете користуватися і послугами ЕМІ (Wise, Paysera), криптовалютними біржами, платіжними провайдерами, кожна з яких також зобовʼязана дотримуватися вимогам FATF та відповідних органів, які борються з відмиванням грошей.
Особлива увага до PEP не є винятком. В таких установах проблема дерискінгу нікуди не зникла, оскільки до таких організацій все ж дещо менша увага з боку регулятора і накласти стягнення за припинення взаємин з клієнтом на підставі високого ризику є доволі складною процедурою, оскільки та ж біржа може це пояснити невідповідністю клієнта їхньому ризик-апетиту.
Тому статус політично значущої особи надасть дискомфорту не лише у відносинах з банком.
Типологія PEP: не всі однаково токсичні
Раніше ми наводили приклади PEP, однак важливо розуміти, що перевірки до них встановлюються різні через обʼєктивні причини.
Первинним документом, що виставив такий стандарт є Рекомендації 12 та 22 від FATF (Financial Action Task Force), що рекомендують:
“розглядати іноземних PEP як більш високий ризик за замовчуванням,
а для внутрішніх (національних) — застосовувати оцінку ризику на основі контексту”
FATF Guidance (2013) диктує нам таку істину – не всі РЕР є високоризиковими, і не всі високоризикові клієнти є РЕР. Ризик залежить від багатьох факторів: впливу, доступу до державних коштів, секторальної приналежності та географічного розташування.
➢Враховуючи ці рекомендації та національне законодавство країн, ми можемо розподілити PEPів наступним чином:
– іноземні публічні діячі – гарантований високий ризик клієнту, до якого автоматично застосовується EDD, та є велика вірогідність дерискінгу;
– національні публічні діячі – часто встановлюється категорія високого ризику, та може проводитися EDD, однак залежить від розуміння субʼєктом перевірки контексту діяльності клієнта;
– публічні діячі міжнародних організацій – середній/високий рівень ризику, потрібне проведення EDD;
– родичі або повʼязані особи державних діячів – зазвичай середній рівень ризику, проводять перевірку на вид звʼязку з державним діячем фінансову активність та поведінку.
Чи є статус PEP пожиттєвим?
Не потрібно сприймати роботу на власну ж державу як клеймо(хіба інколи, наприклад, якщо ви з країни 404).
Дійсно, статус політичного діяча ще зберігається за особою навіть після завершення її повноважень, однак цей строк не є надмірно тривалим.
Зазвичай країни не встановлюють чіткі строки тримання статусу, оскільки загальна логіка утримання статусу ПЕП за особою полягає в тому, аби особа вважалася політичним діячем лише протягом того часу, допоки в неї є або може бути реальний вплив, що повʼязаний з її колишньою посадою. Конкретизований строк може бути або надто надмірним, або ж навпаки недостатнім для досягнення встановленої мети.
Якщо казати за фінансові установи, то вони встановлюють власний строк відповідно до своїх політик в середньому у розмірі 12-24 місяців, та не звертають увагу на строк, встановлений законодавством країни громадянства клієнта.
Наприклад: в Україні статус ПЕП не є обмеженим, однак, якщо колишній український посадовець забажає відкрити поточний рахунок у британській платіжці, то його не мають сприймати як політичного діяча, оскільки комплаєнс керуватиметься власними політиками та законодавством UK, в кінці-кінців дискреція залишається за фін. установою.
➢Регулювання в Україні
Не дивлячись на те, що в Україні цей статус встановлений на необмежений термін, це не така катастрофа, як може вважатися на перший погляд.
Так, фінансові установи будуть зобовʼязані використовувати до вас EDD на всіх етапах вашого життя при встановленні клієнтських взаємин. Однак у цьому питанні наявний компроміс.
Після відкриття вашого рахунку фінансова установа зобовʼязана протягом 12 місяців проводити моніторинг ваших транзакцій, їхня географія, частота, відповідність вашому обсягу статків.
З моменту спливу цього терміну вам буде надана оцінка ризику клієнта, за якою ви можете бути віднесеними навіть до низького рівня ризику, що анулює потребу в подальших EDD та винесені додаткових запитів по вашому руху коштів.
Що робити, якщо ти РЕР (кіт не пригай!)
Як ми вже зазначали, статус політичного діяча застосовується переважно саме в фінансовій сфері і, відповідно, всі проблеми можуть виникнути саме під час вашої діяльності в цій галузі.
Виходячи з цього, вам необхідно зберігати максимально прозору картину, що стосується вашого доходу.
➢Приклади таких дій:
– Збереження документації по отриманню заробітної плати (квитанції, платіжні відомості);
– Збереження податкових декларацій про майновий стан та доходи;
– Нерухомість повинна бути зареєстрована на ваше імʼя(бажано:));
– Якщо ви плануєте реєструвати власні компанії в іноземних юрисдикціях, то уникайте ті країни, що є ризикованими (країни-офшори, наприклад BVI, Кайманські острови);
– Кошти отримані від підприємницької діяльності повинні мати відповідну документацію про їхнє походження, а також виписки, які вказували б на рух цих коштів між рахунками;
Список не є вичерпним.
Тримайте хвіст пістолетом, а документи SOW під рукою!
Висновок
PEP не вирок, але й не грамота
Статус політично значущої особи не є вироком вашому фінансовому життю, однак ставитися до цього потрібно відповідально.
При взаємодії з фінансовими установами ви маєте розуміти, що PEP ≠ злочинець, і це добре розуміють і самі фін. установи, така категорія є лише індикатором того, що ви є потенційно вразливою до фінансових злочинів особою, однак аж ніяк не несе за собою презумпцію вашої винуватості.
Система фінмоніторингу не створена для цькування PEP, а для стримування системної корупції. Але в реальності вона часто перетворюється на інструмент банківської ліні — замість оцінки ризику запускається конвеєр дерискінгу.
Проте статус PEP можна прожити. Якщо ти чесний, прозорий і документально зібраний — жити з цим маркером цілком реально. Особливо якщо пам’ятати, що більшість банківських “ні” — це не особиста образа, а проста оптимізація внутрішнього ризику.
